#єднаймось_через_слово_Кобзаря На відзначення 210-річчя від дня народження великого поета, генія української літератури Тараса Григоровича Шевченка до обласної акції «Єднаймось через слово Кобзаря» долучаються працівники культури філії "Сільський Будинок культури село Березна" комунального заакладу "Будинок культури" Хмільницької міської ради. Інсценізація за мотивами поеми Т.Г.Шевченка "Катерина"

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

16 листопада - Міжнародний день толерантності. З нагоди цього дня в нашому закладі проведено годину спілкування " Мистецтво жити разом", в ході якої ми детально говорили про поняття "толерантності" та значення її в сучасному світі. Саме толерантність між людьми допомагає жити всім в мирі.

Зображення
Докладніше

2024-го року Медовий Спас або ж Маковія за новоюліанським календарем святкують 1 серпня. Із цього свята розпочинається Успенський піст, який триватиме два тижні. Маковія у наших предків вважалося найважливішим святом осені, оскільки було повір’я, що цього дня закінчувалося літо. Букети з квітів та маку називали "маковійчиками". За традицією, їх узимку роздавали худобі, яка хворіла. Мак із букета також розсипали навколо дому. Люди вірили, що він убереже домівку. На Маковія також святили свіжий мед, тому свято має ще назву Медовий Спас. Цього дня не можна голосно говорити та шумно святкувати, бо гучні звуки лякають бджіл, а саме цього дня збирають мед. Також існував забобон, що не можна на Медовий Спас нікому бажати зла, адже негативні помисли повернуться до людини сторицею. Люди в цей день навпаки допомагали сиротам, а також нужденним. Пригощали всіх свяченими ласощами" На Маковія господині пекли страви із маком, перемазували коржі медом та маком. Працювати на городі і в хаті було заборонено. В нашому закладі проведено годину духовності "Завітав уже до нас запашний Медовий Спас"

Зображення
Докладніше

7 грудня - ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ХУСТКИ. ЖІНОЧА ХУСТИНА, ОБЕРІГ І СИМВОЛ УКРАЇНИ Хустина в Україні завжди символізувала найдорожче - рідну домівку і материнську любов. Вважалось, що хустка є символом прихильності, любові, вірності, прощання, скорботи, оберегом і важливим ритуальним предметом. Це невід'ємна частина української культурної спадщини. Сучасні етнографи зазначають, що у давнину великі хустки з тонкого полотна на ярмарках коштували дуже дорого. Саме тому найкращі хустки великого розміру носили тільки заможні люди і зазвичай тільки на великі свята - Пасху чи Різдво. Хустку купляв батько дочці на весілля, або ж дуже добрий господар своїй дружині. Саме тому хустка була не просто обов'язковим головним убором для заміжних жінок, а й особливим сакральним предметом, реліквією, що передається із покоління в покоління. До Всесвітнього дня української хустки в бібліотеці -філії відбувся майстер-клас по завязуванням хустки. "Берегиння вроди - хустка".

Зображення
Докладніше